вторник, 22 ноября 2011 г.

Націоналізм, межі прояву.


Націоналізм (фр. nationalisme) - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.
У своїй основі націоналізм проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність і роботу на благо власного народу, об'єднання національної самосвідомості для практичної захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей. Він спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму. Ця ідеологія прагне до об'єднання різних верств суспільства, незважаючи на протилежні класові інтереси. Вона виявилася здатною забезпечити мобілізацію населення заради спільних політичних цілей в період переходу до капіталістичної економіки.
В силу того, що багато сучасних радикальних рухів підкреслюють своє націоналістичне забарвлення, націоналізм часто асоціюється з етнічною, культурною та релігійною нетерпимістю. Така нетерпимість засуджується прихильниками поміркованих течій у націоналізмі.
Україно- і російськомовні ЗМІ «націоналізмом» часто називають етнонаціоналізм, особливо його крайні форми (шовінізм, ксенофобія тощо), які роблять акцент на перевазі однієї національності над іншими. Багато проявів крайнього етнонаціоналізму, включаючи розпалювання міжнаціональної ворожнечі та етнічну дискримінацію, відносяться до міжнародних правопорушень.
Термін «націоналізм» був придуманий Йоганном Готфрідом Гердером (nationalismus) наприкінці 1770-х років. Точніше де і коли важко визначити, але його розвиток тісно пов'язаний із розвитком питання, що таке «держава».
Портал української мови та культури СЛОВНИК.НЕТ дає такі визначення терміну:
1. Ідеологія і політика у національному питанні, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок іншої, проголошення національної нетерпимості, розпалює національну ворожнечу; виступає у двох формах: великодержавний шовінізм пануючої нації і місцевий націоналізм пригнобленої нації.
2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів.
3. Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.

4 комментария:

  1. На мою думку, на даний час, націоналізм як рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм, в нашій країні майже не спостерігається. Він спостерігався в 16-20 ст. коли українці активно боролися за свою мову, за свою культуру, за свою державу.
    Також рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів, спостерігався в ті часи коли Україна не була єдиною, а кожна частина боролася з іноземними гнобителями.
    В наший час (2005-2011рр) націоналізм часто виражений як ідеологія і політика у національному питанні, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок іншої, але з негативної для нас сторони. Яскравим прикладом є "русифікація" освіти України. Справді, з кождим роком все зменшується частка український закладів освіти, а з'являються, в основному, російські. Це є прихованою політикою наших "народних" депутатів та вищої керівної вітки влади.
    Спираючись на вищесказане, я можу сказати що Націоналізм - це зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок іншої.

    ОтветитьУдалить
  2. Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації.Я абсолютно згодна з цим понятям .В нашій країні націоналістів не багато. В основном вони є на Заході України.
    На Заході України люди проявляють свій "націоналізм" по різному.Можливо це якісь мітинги чи флешмоби.Також зараз ми досить часто можемо спостерігати прояви націоналізму в політичниій сфері.
    На мій погляд прояв націоналізму повинен існувати. Люди які живуть в своїй державі повинні любити її , бо якщо її не любити і тільки сидіти спостерігати зі сторони і критикувати як інші "погано" роблять для неї ніяких змін не відбудиться.Ми повині пам'ятати , що всі ми утворюємо державу.
    Ми повині розмовляти українською мовою , пітримувати вітчизняного виробника і головне любити свою державу.
    Я вважаю , що всі три терміни націоналізму є правильними. І що в нашій державі вони всі є дійсні.

    ОтветитьУдалить
  3. Я завжди визначив націоналізм, як синонім до патріотизму, і вважаю, зараз як ніколи потрібно оберігати і розвивати національні традиції, культуру, мову, літературу, мистецтво. На жаль, у наш час багато людей неправильно трактують термін "націоналіст", часто почувши, що ти притримуєшся ідей націоналізму Вони відразу вішають ярлики: "Фашист", "нацист", "расист". На мою думку такі реакції збереглися, як відлуння періоду Радянського союзу, адже саме в цей час забороняються усі патріотичні дії. Також неповага до націоналістів живиться випадками, коли звичайні расисти називачи себе націоналістами нібито рятують націю. Україно- і російськомовні ЗМІ «націоналізмом» часто називають етнонаціоналізм, особливо його крайні форми (шовінізм, ксенофобія тощо), які роблять акцент на перевазі однієї національності над іншими. Багато проявів крайнього етнонаціоналізму, включаючи розпалювання міжнаціональної ворожнечі та етнічну дискримінацію, відносяться до міжнародних правопорушень.
    Як висновок можна сказати, що націоналізм залишиться поширеним явищем у світовому історичному розвитку протягом принаймні ще декількох десятиліть, а зважаючи на останні події у світі, зокрема: расові та релігійні війни, твердження багатьох вчених про той факт, що такі речі, як націоналізм є природніми інстинктами кожної психічно та фізично здорової людини, пропаганди серед свідомого та високоосвідченого населення

    ОтветитьУдалить
  4. На мою думку, націоналізм є позитивним явищем.
    Це добре видно з багаторічної історії, коли українці боролися за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів.
    Це правильно, що люди люблять свою Батьківщину і готові заради неї багато на що. Так і має бути. Бо ми маємо цінувати і берегти рідну землю. Але націоналізм не має перетворюватися на етнонаціоналізм. Показувати свою належність до певної країни варто так, аби не зачепити гідність, інтереси інших народів.

    ОтветитьУдалить