четверг, 5 апреля 2012 г.

Причини локальних військових конфліктів.Міжнародний тероризм.



Глобальна геополітична, економічна, соціокультурна взаємодія на сучасному етапі характеризується „силовою домінантою”. Події в районі Перської затоки, а також в Югославії та Афганістані свідчать, що однополюсний світ став навіть небезпечнішим, ніж двополюсний у часи „холодної війни».
За останні півтора десятиліття у всіх локальних війнах і воєнних конфліктах вирішальним фактором було не воєнне знищення противника, а його політична ізоляція та щонайпотужніший дипломатичний тиск на вище його керівництво. Якщо в минулому у боротьбі за поділ світу головну роль відігравала воєнна складова потуги держав, то в умовах глобалізації простежується тенденція до розширення сфер впливу невоєнними засобами. Йдеться про стратегію „непрямих дій”. Вона припускає досягнення перемоги без ведення (по можливості) збройної боротьби у звичайному розумінні і характеризується, передусім, комплексним використанням методів економічного та інформаційного тиску на противника у поєднанні з операціями спецслужб, військовими загрозами і демонстраціями військової могутності. У зв’язку з цим з’явився новий, але вже досить поширений термін – інформаційно-психологічне протиборство. Його сутність полягає в тому, що основні зусилля в боротьбі з ворогом спрямовані не на фізичне знищення засобів збройної боротьби, а, перш за все, на ліквідацію інформаційного ресурсу органів і систем управління держави, істотне послаблення воєнного потенціалу противника.
Події останніх десятиліть свідчать, що в політиці переважають силові методи боротьби, але вони не завжди дають бажаний результат. Такі методи спочатку використовуються опосередковано, шляхом демонстрації воєнної могутності держави, для того, щоб спонукати противника не вдаватися до збройної боротьби, примусити його капітулювати без війни. Звідси головна особливість міжнародного протиборства, локальних війн і воєнних конфліктів кінця XX – початку XXI століття: комплексне використання соціально-політичних, економічних, дипломатичних, інформаційних та воєнних факторів для досягнення політичних цілей. В сучасних умовах ці форми боротьби набули більш цілеспрямованого і скоординованого характеру, збільшилися їх масштаби. Це дозволяє зробити висновок, що розширився зміст і змінився характер локальних війн і воєнних конфліктів. Проте в забезпеченні воєнної безпеки все ще недооцінюються невоєнні засоби, що послаблює безпеку держав.
Джерела сучасних локальних війн і воєнних конфліктів у багатьох випадках приховуються в колоніальному минулому країн. В умовах глобалізації такі конфлікти можуть набувати найнебезпечніших форм , зокрема, форми міжнародного тероризму. Неспроможність протистояти якісно сильнішому у військовому відношенні противнику змушує слабких гравців на міжнародній арені вишукувати асиметричні відповіді. Особливо рельєфно це проглядається у зв’язку з подіями 11 вересня 2001 року в США.
Тенденція до зростання тероризму є нині основною загрозою миру і безпеці. Для провідних країн Заходу згадані вище події, що провели межу між усталеним, безпечним життям їх громадян „до” і непередбачуваним і невизначеним „після”, означили нові виклики і загрози. Відповіддю на теракти стали „антитерорестичні операції”, з одного боку, проти країн, які підтримують міжнародний тероризм або є його осередками, а з іншого – проти інтернаціональних недержавних радикально налаштованих політичних рухів. Тож локальні війни і воєнні конфлікти у всьому світі так чи інакше є результатом втручання представників тих чи інших терористичних угрупувань на користь однієї чи кількох сторін потенційного вогнища нестабільності. Судячи з усього, асиметрія дій протиборчих сторін стала ознакою локальних війн і воєнних конфліктів сучасності.


4 комментария:

  1. Від самого початку третього тисячоліття міжнародний тероризм став однією з найпекучіших проблем світової спільноти. Тероризм як явище нині дуже відрізняється від того, яким він був у часи перших кривавих акцій. Ті акції спрямовувалися насамперед на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації у певній країні. Сьогодні ж тероризм є фактором не тільки внутрішньодержавного значення, а й (переважно) міждержавного. Уряд будь-якої країни, розробляючи свою зовнішньополітичну стратегію, має враховувати, що діяльність терористів поширюється без огляду на державні кордони і адекватно реагувати на це. Отже, нагальною потребою є визначення нових підходів до організації міжнародної антитерористичної співпраці. Я вважаю , що жодна країна, не спроможна самотужки впоратися з “терористичним інтернаціоналом”.

    Україна, як одна з найбільших країн Європейського континенту, також не може залишатися осторонь цих проблем. Тому урахування національного досвіду європейських держав у царині боротьби з тероризмом і особливостей застосування міжнародного законодавства в цій галузі є вкрай необхідним для вироблення наших концептуальних підходів щодо методів, критеріїв та комплексу ефективних заходів для протидії, попередження та боротьби з цим явищем.

    Тероризм – дуже складне, структуроване явище, яке відображає інтереси різних суспільно-політичних сил. Саме розбіжності в політичній площині обумовлюють різницю в підходах до формулювання універсального визначення тероризму, а це серйозно перешкоджає пошукові оптимальних заходів протидії та попередження терористичним проявам будь-якого спрямування.
    В останні роки тероризм став особливо підступним, кривавим та безжальним. Вибухи в публічних місцях, поїздах, вокзалах, ресторанах, житлових будинках, захоплення літаків і морських лайнерів. Москва, Найробі, Оклахома-сіті, Лондон, Берлін, Мадрид . Майже не лишилося країни, де б не злітали в повітря авто, нашпиговані вибухівкою.

    ОтветитьУдалить
  2. На мою думку головною проблемою міжнародних конфліктів являєтся тероризм,хоча і країни світу співдружать,але військові союзи не можуть дати повну безпеку державам.Яскравим випадком є трагедія 11 вересня у США найбільш жахливий терористичний акт.Основні причини нападів терористів сьогодення являются фанатизм,невдоволення діями своєї влади або інших країн.Тероризм є приводом для розв'язання війни.Існують теорії що СЩА фінансувало терористів і підготувало теракт 11 вересня для розв'язання війни з Іраком за панування над запасами нафти.На мою думку для розв'язання даної проблеми потрібно створити Міжнародну Антитерористичну Організацію яка складалася б з працівників розвідувальних служб усіх країн світу,діючі антитерористичні організації не є ефективними і не здатні подолати дану проблему.
    Калашник Георгій

    ОтветитьУдалить
  3. Так я згодний з тим що в однополюсному світі страшніше жити,чим у двополюсному,а дже у часи холодної війни майже не було ніяких терористичних нападів тощо,тому що будь які дії могли спровокувати війну,наприклад коли винщувач СРСР збив літак,все було на межі війни,і всі ього боялись,а зараз слабші країни ведуть терористичні дії проти сильніших країн,я згодний з думкою Жории,що потрібно створити світову організацію проти боротьби з тероризмом,багато подій змушують нас задуматись над цими подіями(11 вересня,вибухи в метро і т.д.).

    ОтветитьУдалить
  4. Всі війни це так чи інакше бородьба за ресурси.Особисто я вважаю що ця вся псевдобородьба проти міжнародного тероризму це один із кроків у геополітичній шаховій партії. Ось Жора пише про терористичний акт 11 вересня
    але я вважаю що він просто пише ту думку про цю подію яку йому навязали за допомогою ЗМі.Я вважаю що цей терористичний напад був сфабрикований.Адже після цього акту почалася породьба проти всесвітнього тероризму.І за допомогою цієї програми для США тепер відкриті любі двері в будь яку країну під прикритям що вони боряться проти тероризму вони можуть проводити будь які військові дії, навіть вбивати безневинних людей.А за допомогою ЗМІ контролювати інформацію яку отримують люди про ті чи інші дії. (також вибачаюсь за помилки і ця тема дуже велика я не можу писати все що я думаю по цій темі так як мені ліньки)краще я вам розкажу вживу!!)))Ромка Фуркало

    ОтветитьУдалить